Україна – країна парадоксів


Україна –= країна= парадоксів
І це не дивно, бо Україна унікальна країна. Це одна з найбагатших країн у світі за природними ресурсами, із великим промисловим потенціалом, інтелектуально обдарованим і працьовитим народом.

І парадокс у тому, що країна є однією з найбідніших країн Європи.

А наступний парадокс у тому, що на сьогодні саме українці почали займати найперші рядки в рейтингу найбагатших людей Європи.

І як таке може статися? Але ж є.

Наступний парадокс у тому, що чим більше Україна отримує запозичень від міжнародних фінансових структур, тим гірше функціонує її економіка і фінансово-банківська система.

Усі зовнішні вливання не допомагають, бо розчиняються й зникають, а натомість борг країни невпинно росте, і перспектива невтішна.

Пропорційно боргу країни зростають прибутки її найбагатших людей, і це теж парадокс. І парадокс ще й у тому, що на їхні прибутки не впливає економічна криза, ріст їхніх статків не призупиняється. І в голову не вкладається, що економіка падає, а їхні доходи ростуть.

І як таке може відбуватися? Але ж відбувається.

Українці – духовна нація. В Україні діють найрізноманітніші церкви, які на пострадянському просторі почали з’являтися, як гриби. Деякі з них є забороненими в розвинених країнах, проте у нас вони зареєстровані і діють, у той час, як традиційні православні громади реєструють вибірково. Так уже восьмий рік не реєструють громади і саму Українську Автокефальну Православну Церкву канонічну. Як стало відомо і громади Греко-католицької церкви теж не реєструють. І це ще один із парадоксів.

І наступний парадокс у тому, що при цьому духовність народу не зростає. Натомість вона просто падає, бо йде знищення моралі, процвітає насилля, проституція, корупція. Усе більше спотворюються загальнолюдські цінності. Нормою стає аморальність, і це усе відкрито пропагується через ЗМІ.

І парадокс у тому, що ніхто не хоче і не намагається щось змінити у цьому плані, а тих, хто бажає підняти дух народу, підняти його духовний рівень, допомогти віднайти себе у цьому непростому й жорстокому світі, в Україні усіляко понижують, нищать, забороняють нести слова істини, допомагати потребуючим духовної допомоги. Їх ігнорують, їм заборонено з’являтися на телеекрані, на них "табу" в усіх ЗМІ, так як на Патріарха Української Автокефальної Православної Церкви канонічної Владику Мойсея. Це нонсенс, що того, хто пропагує добро, любов, взаєморозуміння між людьми, толерантне відношення один до одного, терпимість і повагу до інших релігій, не допускають до ефіру. Але, незважаючи ні на що, Владика Мойсей упродовж майже восьми років читав свої духовно-просвітницькі лекції, які прослухало близько 7 тисяч чоловік. Але наскрізь прогнила система не може прийняти тих, хто несе просвітлення народу, і таких це корумповане суспільство намагається зупинити, не допустити їхнього впливу на великі маси народу. Їх залякують, цькують, не дають змоги читати лекції, як і Владиці Мойсею відмовляли без якихось причин у залах, де він читав свої лекції.

І якщо вони і після цього продовжують свою місійну діяльність, то проти них починає діяти уся система, яка проросла корупцією наскрізь. Демонічна система не допустить свого розбалансування. Тобто замість подяки й підтримки ці подвижники отримують удари, приниження, цькування. Проти них починає діяти правоохоронна й судова системи, щоб знищити неугодних.

Таким чином маємо новий парадокс, що духовно хворе суспільство відмовляється від ліків, які допомогли би йому вилікуватись.

Зразковим прикладом є сфабрикована справа проти Патріарха Мойсея УАПЦ-к, щоб неповадно було ще комусь порушити таке тихе й солодке життя корумпованого суспільства, де панує ненависть, заздрість, насилля, лицемірство, і, де корупція отримала державний статус.

То, що чекає таку націю? Чи має вона майбутнє? І чи не будуть згадувати в майбутньому феномен української нації, яка сотні років боролася за свою незалежність, зберігаючи дух народу, його віру, мову, культуру, традиції, а коли її отримала, то сама себе і знищила?

І це може стати найбільшим і останнім парадоксом для України.

І чи достойна така нація мати майбутнє, коли свідомо нищить своїх найкращих, відданих і щирих синів і духовний цвіт нації? І поки це буде продовжуватись, Україна не має шансу на розвиток і світле майбутнє.

Тому, Україно, одумайся поки ще не пізно, бо інакше – загинеш.

Боголюб
Посилання в тему
  • Народна правда

Последнее от

Дмитрий Цветков – «марионетка» Рината Хайрова?

Ольгу Бузову осудили за пошлое фото

#Евромайдан. Архивы власти. ДОКУМЕНТЫ. Часть 1