Де що святкують (новоріччя 5)


Де що= святкують= (новоріччя= 5)

-------------------------------------

------------------------------------

Де що= святкують= (новоріччя= 5)

------------------------------------

-------------------------------------


(новоріччя 5)

Ми в своїх екскурсах вже неодноразово підкреслювали, що зимні святкування у різних країнах мають дуже глибокі давні коріння, з одного боку – як культова прикмета дохристиянських вірувань (останнім часом все більше дослідників схильні зводити всі традиції до спільного кореня), з другого – як подія котра займала всюди поважне місце пов`язане з періодичними змінами в природі (сезонністю, яки приводили до створення календарю і прив`язки важливихподій господарчої діяльності до календаря з відповідними ритуальними діями і нарешті ще із третьою стороною планування великомасштабних дій і прогнозуванню державних подій! Такщо відокремлювати якусь одну з сторін від інших, принаймні в загальному плані і нерозумно, і недотепно, і недалекоглядно... Вся історія людство засвідчує що така думка має великий внутрішній сенс. Інше це вже розбіжність в релігійних традиціях і важливість якихось конкретних календарних дій в даній країні, в даному кліматі, та поширеними с/г культурами.

Стародавній Єгипет:

Новоріччя святкували, коли розливався священний Ніл, який дарував життя всьому сущому, коли сходила священна зірка Сиріус (розкид у часі досить значний з липня по вересень) і починався перший сезон давньоєгипетського року «ахет». Розлив Нілу називався приходом Хапі — бога Верхнього і Нижнього Нілу. Це були святі часи Єгипту, адже посуха ставила під загрозу саме існування землеробської держави. Тому зі сходом Сиріусу починався новий період життя древніх єгиптян, які на ту пору закінчували сівбу. Підготовка до зустрічі Нового року починалася задовго до розливу. У храмових господарствах відгодовували жертовних биків і птахів, запасалися маслом і ароматичними смолами. Жерці розраховували день прибуття води, і напередодні призначеної дати народ збирався на березі й радо вітав вали, які йшли з півдня на північ. Попереду стояли жерці храмів, всюди люди радісно зустрічали живущі води. В день розливу Нілу приносили жертви Хапі, до річки кидали сувої папірусу з написаним на них переліком дарів. Статуї бога Амона (іноді це Хапі), його дружини і сина ставили в човен. Човен плив Нілом місяць, що супроводжувалося співами, танцями та веселощами. Потім статуї вносили назад до храму. При святкуванні Нового року існував звичай наповнювати спеціальні судини «святою водою» Нілу, що розлився, і вода якого в цей час вважалася чудодійною. Звільнені від робіт, єгиптяни відвідували своїх друзів і родичів, разом з ними вшановували пам’ять предків і славили богів. Окрім того, Новий рік у Єгипті був також пов’язаний з культом богині любові і музики Хатхор, дочки сонячного бога Ра. Вніч напередодні Нового року — «ніч Ра», коли відбувалася битва бога сонця з богами темряви — проводили урочисту ходу, в якій разом із жерцями брали участь фараон з дружиною. Хатхор несли на священному човні і встановлювали в альтанці з 12 колонами, на даху храму, які символізували місяці року. З появою першого променя сонця в новому році фіранки відкривалися, і на богиню виливалося сонячне світло — містичне благословення богом Ра дочки Хатхор, храму і всього світу.

Китайський Новий рік:

Традиційний за китайськими звичаями "Новий рік" «чаньюй», святкується у перший молодик першого місяця року, в межах від 12 січня до 19 лютого. Після введення григоріанського календаря це свято стали називати «святом весни», щоб відокремити його від Нового року за західним стилем. Первісний зміст свята полягав у даруванні подарунків, суттю яких було побажання, щоб новий врожай був багатим. Це свято Весни триває кілька днів. Як правило, напередодні китайці купляють новорічні подарунки, прибирають у хаті, фарбують двері й вікна новою червоною фарбою, а також шиють або купують нові плаття, кофточки, костюми та інше. Обов’язковий у країні ритуал — Новорічна вечеря, за якою збираються всі члени родини. Обов’язково й спільне готування найбільш популярного китайського блюда схожого на пельмені (цзяоцзи), які, згідно китайської традиції символізують самі добрі побажання всім родинам, серед яких якнайбільше з усіх побажань — народження синів. У давньому ритуалі наступного ранку Дня весни наступає великий час загального примирення, коли всі члени родини — літні й діти, у своїх нових гарних убраннях, з поздоровленнями й побажаннями всіх земних благ, будуть родичам та своїм сусідів. Згідно з дуже давніми старовинними ритуалами традиційного китайського календаря, що заснований на спостереженнях руху Сонця, Місяця та Юпітера, роки об’єднуються в 12-річні цикли, причому кожен з років символізує певна тварина. Це — щур, бик, тигр, заєць, дракон, змія, кінь, вівця, мавпа, півень, собака, кабан. На основі 12-річного циклу складається китайський гороскоп.

РОКИ ЗА КИТАЙСЬКИМ КАЛЕНДАРЕМ

Мавпа

Півень

Собака

Свиня

Щур

Бик

Тигр

Заєць

Дракон

Змія


Последнее от

Президент Рахмон своих не выдает

В аэропортах Австралии бастуют таможенники

Госпитализирован бывший мэр Москвы Юрий Лужков